Найпоширеніший будівельний матеріал бетон, в «чистому» вигляді це цемент з наповнювачами та водою, має серйозний недолік – термін набору міцності 80-90 днів. У будівництві важко допустити такі втрати часу, тому дослідження прискорення процесу йдуть з 1880 року.
Як «гострий» пар, шлаки та мінеральні присадки змінюють «обличчя» бетону
Історично першими «добавками» вважають додавання вапна і обробку парою, які винайшов в 1880 р В. Міхаеліс. Метод з деякими удосконаленнями досі застосовується у виробництві ЗБВ. Через сто років був створений один з перших високоміцних бетонів спеціального призначення (СРСР 1986), і з тих пір дослідження не припинилися. Дослідники зосередилися на корекції властивостей. На той час нормативи набору міцності з 90 днів знизилися до 28 днів.
Сьогодні добавки в бетонному розчині класифікують за типом розв'язуваних задач. Розташуємо їх по ранжиру ефекту, який досягається:
Прискорення процесу цементної гідратації для зниження терміну повного набору міцності*;
Підвищення морозостійкості, що розширює температурний діапазон укладання (інтервал будівельного сезону) при правильному «дозріванні» моноліту без додаткових витрат;
Пластифікатори підвищують рухливість розчину без додавання води (зміни водоцементного співвідношення), покращуючи «легкоукладуваність» в густоармовані опалубки;
Ущільнюючі присадки мінімізують показник «пористості» моноліту, що підвищує міцність, вологостійкість і морозостійкість;
Повітровтягуючі (газоутворюючі) добавки регулюють пористість бетону, що дозволяє управляти теплоізоляційними і звукопоглинальними характеристиками;
Модифікатори підвищують гідроізоляційні, антикорозійні властивості, компенсують усадку і надають моноліту довголіття;
Комплексні присадки вирішують завдання керування всіма властивостями майбутнього бетонного моноліту.
* - Бетон набирає міцність протягом всього життєвого циклу, тому під «повним» набором міцності розуміють досягнення паспортних характеристик готової бетонної суміші заявленої марки. Це 92-93% від реального значення, зазвичай перевищуючого паспортну характеристику.
Крім технічних характеристик добавки дозволяють керувати і іншими параметрами, які напряму впливають на витрати при будівництві будівель і споруд.
На чому дозволяють економити добавки
Приблизно у 1920 р. з'ясувалося, що додавання до складу шлаків, золи-уноса та інших наповнювачів не знижує міцність бетонного моноліту, але дозволяє серйозно заощадити на кількості цементу. У Європі офіційно визнаний допустимим обсяг шлаків в складі до 70%. При цьому економить постачальник «відходів», які не треба утилізувати, і бетонний завод, який отримує інертний матеріал безкоштовно, не оплачуючи навіть доставку.
В Україні подібний склад застосуються тільки у виробництві спеціальних сортів бетонів, тому наші моноліти набагато довговічніше європейських. Консерватизм виправданий, всі пам'ятають обвалення шляхопроводу «міст Моранді» в Генуї, при будівництві якого в складі бетону було близько 55% шлаків і золи-уноса замість цементу. Тому економія можлива тільки при будівництві не настільки відповідальних споруд, причому вигода складе 25-40% вартості будівельного обсягу.
Технологічність бетонного розчину також допоможе заощадити. Рухливі (з низьким вмістом води), самоущільнюючі суміші, які не потребують вібраторів тощо. Це пряма економія грошей і часу, особливо на будівництвах в обмежених умовах кварталів Києва.
І все це добавки, які підвищують міцність бетону, поліпшують властивості, дозволяють не переривати будівельний сезон на зиму. Якщо ви не хочете зупиняти будівництво, телефонуйте, ми зробимо бетонну суміш, яка дозволить продовжити будівництво і в морози.